Післязавтра весна! А коли ж перемога?..
От якби і вона післязавтра прийшла!
Та не знаємо строки, бо строки – у Бога,
А у нас лиш надія й молитви слова.
Не жаліймо колін і схиляймось частіше
Перед Тим, Хто тримає все Словом Своїм!
Співчутливий Творець, Він – Святий і безгрішний,
Джерело милосердя й любові у Нім!
Але поряд з добром, милосердям й любов'ю
В Нього є справедливість, Він – грізний Суддя!
Усі люди для Нього, як книги чудові,
Він читає усіх нас щоночі й щодня.
І як будемо щирі, відверті в молитві
І розкаємось слізно за наші гріхи,
Бог почує наш стогін і нас не залишить,
А подасть допомогу з Своєї руки.
Він Великий Творець, без кінця і початку,
Він завжди був і є, і Він буде завжди!
Необмежений віком, живе поза часом
Й може всіх нас миттєво спасти від біди.
Може ворогу страху такого нагнати,
Що тікатиме той, геть забувши про все!
Лиш потрібно сердечно у Бога благати,
Щоб простив всі гріхи й беззаконня усе.
Не зневірмося, люди, весна поспішає,
А з весною чекаймо від Бога чудес!
Хай же кожна людина Творця прославляє,
Хай прийдЕ перемога від Бога з небес!!!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 6287 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Из переписки с одной девушкой (пятидесятницей) 2007 - Сергей Дегтярь С Инной Цимбал я познакомился через интернет. Я искал девушку, которая меня будет понимать и которая захочет и сможет разделить со мной мою жизненную судьбу вместе в горе и счастье. Я уже не был пятидесятником и сочувствовал доктринам церкви Бога (7 Дня). Я в надежде завёл с ней интернет-переписку и часто звонил ей и мы общались. Но, она помогла мне понять, что я не смогу идти с ней в одной упряжке. Мы расстались. Мои и её взгляды и мой социальный статус противились нашим мечтам и чаяниям.
Она хотела меня спасти от гибели в ереси "законничества" и "субботничества", но, поняла, что говорить со мной бесполезно. А я думал, что действительно не безразлисчен ей. Какой я всё-таки глупый, наивный и доверчивый. Печальный опыт, но, я взял пользу опыта даже в этом. Мне всё равно - будет ли меня кто-то любить или нет. Я уже привык, что должен любить всех, независимо от их отношения ко мне. Она хотела спасти меня от заблуждений, а я хотел лишь только взаимопонимания и того, чтобы меня принимали просто таким какой я есть.
