Живу-плету… Молекули єства
Вбирали бруд, що цяпає на сито.
А вчора тінь квача на лоб лягла:
Святенник бруд намірився... білити.
Між чорнобривців провела всю ніч,
Уранці слухала прогноз погоди...
Тишко – пречорний кіт – заціпенів,
Бо дід-святенник знов човпе по сходах!
В супружника і сина – сум`яття.
Тишко умився, муркотить на чатах…
У отвір для ключа – брудна рука,
Щоб екзекуцію «очищення» почати.
Чи я на мак намазую коржі?
Хай бачить власний лоб – а не чужі.
І на базарі дід мене підсік:
Потяг з торбини моркву й «кукурік!»...
Йому довірилась – у липні ще – кума,
Тепер побілена, та хатоньки нема.
Прочитано 10160 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 3,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Конец света - Peter Novochekhov на рисунке: "Короче, Ларри. Я дую в трубу, а ты кричишь: "Восхищение!" (http://josiahcm.files.wordpress.com/2007/05/pastor-85.jpg)
Поэзия : Молитва против войны - Варвара Скобарка http://blogs.mail.ru/mail/skobarka.69/8040DD040BAE02B.html
А Суд над Америкой начался уже, ураганы и техногенные катастрофы, в Европе тоже катаклизмы…
